“ Психолог — це не той, хто знає відповіді на питання, а той,
хто знає, як їх шукати. ”
Д. Леонтьєв
Психологічне консультування – комплекс заходів, які застосовуються (за необхідністю) для надання студентам, педагогам, батькам психологічної інформації, уваги до їхніх переживань та емоційної підтримки, що допомагають прийняти усвідомлене рішення й оцінити психологічні ресурси щодо бажаних поведінкових змін; допомоги, спрямованої на усвідомлення впливу стрес-факторів та підвищення психологічної компетентності, зміну ставлення до проблеми, підвищення стресової та кризової толерантності, засвоєння нових моделей поведінки.
Основна мета психологічного консультування – це надання психологічної допомоги. Розмова з психологом повинна сприяти вирішенню проблем клієнта і налагодженні його взаємостосунків з оточенням. Поспілкувавшись - має покращитись самопочуття – це і є критерієм надання допомоги. З викладеного вище випливає, що задоволення запитів клієнта є найважливішим показником ефективності психологічного консультування. Особливості роботи психолога значною мірою залежать від характеру проблем. Так, людина, яка переживає втрату або горе, може й повинна розраховувати на те, що завдяки консультації почуватиме себе краще.
Мета передбачає виконання таких завдань:
По-перше, психолог має уважно вислухати клієнта.
По-друге, в процесі консультування психолог працює над розширенням уявлень клієнта про себе, свою конкретну життєву ситуацію, про навколишню дійсність.
По-третє, психолог проводить консультацію, і при цьому має на увазі, що його клієнт - здорова людина, яка відповідає за себе і свої стосунки з оточуючими людьми.
Ефективність психоконсультативної роботи практичного психолога-консультанта багато в чому залежить від того, як він вирішує найважливіші завдання, як вислуховує клієнта й розширює його уявлення про себе і власну ситуацію.
Науковцем Р.С. Нємовим виділено ряд завдань:
- Конкретизація (з'ясування) проблеми, з якою зустрівся клієнт.
- Інформування клієнта про сутність проблеми, яка виникла у клієнта, про реальний ступінь її серйозності. Тобто консультант не лише аргументовано пояснює клієнту, в чому полягає його проблема, але й пояснює, чому ця проблема виникла і як її можна практично вирішувати.
- Вивчення психологом-консультантом особистості клієнта дозволяє з'ясувати, наскільки повно і глибоко клієнт розуміє свої проблеми та має намір їх вирішити.
- Чітке формулювання порад і рекомендацій клієнту з приводу того, як найкраще розв'язати проблему. При цьому враховуються індивідуальні особливості , специфіка розуміння проблеми психологом.
- Не завжди клієнт може одразу і з розрахунком на успіх перейти до реалізації порад і рекомендацій, отриманих від психолога. Часто через недосвідченість та невміння клієнт припускається помилок і потребує оперативної допомоги з боку психолога.
- Якщо з тих чи інших причин клієнт відмовляється від виконання порад та рекомендацій, які надає психолог, то останній не несе відповідальності за кінцевий практичний результат психологічного консультування, а лише за правильність даних рекомендацій.
- Навчання клієнта тому, як найкраще уникнути в майбутньому подібних проблем. Це, зокрема, одна із задач психопрофілактики.
- У ході психологічного консультування відбувається також психолого-просвітницьке інформування клієнта. Воно полягає у передачі клієнту елементарних, життєво необхідних психологічних знань та вмінь, оволодіння й правильне застосування яких можливе клієнтом без спеціальної психологічної підготовки.
Проаналізувавши низку психологічної літератури, можна виокремити основні види психологічного консультування: телефонне, індивідуальне та групове.
Наразі у ВСП “Мукачівський фаховий коледж НУБіП України” функціонує кабінет психологічного консультування – новий для нашого вузу формат, у рамках якого професійний психолог надасть комплексну допомогу психосоціального спрямування студентам, викладачам, працівникам закладу.
