На відміну від наскельних братів, Замок Тамплієрів розташувався по центру долини. «Середина» рівнинної місцевості, яку не так просто відшукати в горах, дала назву сучасному селищу. Під ним спочиває спадщина неоліту – первісна людина колись облюбувала це вигідне місце для стоянки. А місцевість навколо овивається мереживами підземних ходів. Робота полонених турків середини ХVI століття – винні підвали, до цих пір служить місцевому виробництву і туризму.
Ці підземелля у вулканічній скелі пропонують прогулянку в аж 4 км шляху. Їх легендарні сусіди, що з’єднують замок з Ужгородом та Мукачево, відводять в далечінь століть. Адже більш 40 км таємних ходів, що зберігають скарби ордена, приховані для сучасного шукача.
До XIV ст. вплив тамплієрів у Європі невпинно ріс. Їхні замки часто ставали потужними оборонними спорудами та скарбницями, адже орден тамплієрів був напрочуд багатою організацією. Часто вони позичали гроші графам, князям, королям та навіть Папі Римському. А фінансова залежність від чернечо-лицарського ордену дуже дратувала могутніх феодалів… На початку XIV ст. орден тамплієрів був підданий анафемі (відлучення від церкви), його членів переслідували та страчували, а майно та нерухомість були вилучені на користь церкви та королів.
